21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови — свято, яке покликане зберігати мовне різноманіття та культурну спадщину народів. Для нас це особливий день — день української мови, нашої ідентичності, сили й пам’яті.
Українська мова — це не лише засіб спілкування. Це історія, закодована в словах. Це пісня, що передається поколіннями. Це голос народу, який звучить крізь століття.
«Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала».
— Тарас Шевченко
«Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається».
— Олесь Гончар
«Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу…»
— Олесь Гончар
10 цікавих фактів про українську мову
Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
Найближчою до української за лексикою є білоруська (84% спільних слів). Далі — польська (70%), сербська (68%) і російська (62%). За фонетикою та граматикою українська має значно більше спільних рис із західнослов’янськими мовами.
В українській мові 7 відмінків, серед яких є особливий — кличний.
Перші письмові згадки слів, які вважаються українськими («мед», «страва»), датуються 448 роком. Їх записав візантійський історик під час перебування на території сучасної України.
До середини XIX століття українську мову найчастіше називали «руська мова».
Найбільша кількість українських слів починається на літеру «П».
Найменш уживаною літерою є «Ф».
Українська надзвичайно багата на синоніми. Наприклад, слово «горизонт» має понад 10 відповідників: обрій, небосхил, небокрай, круговид, виднокрай та інші.
Назви дитинчат тварин — це іменники середнього роду: теля, каченя, кошеня.
Українська мова має велику кількість зменшувальних форм — навіть «вороги» можуть стати «вороженьками».
Чому це важливо?
Мова — це код нації. Вона формує наше мислення, світогляд і культурну пам’ять. Збереження та розвиток української мови — це внесок кожного з нас у майбутнє країни.
Говорімо українською.
Пишімо українською.
Думаймо українською.
Бо мова — це наша сила, наша свобода і наше серце. 💙💛
