Звернення до учнів від директора «Харківського колегіуму»

Дорогі хлопці та дівчата!
Ми усі знаходимося у незвичній, складній обстановці через війну: бомблять наш улюблений Харків, вбивають мирних людей, у тому числі і дітей. На захист України встали усі люди: одні зі зброєю в руках, інші — рятують поранених, хтось випікає хліб, щоб нагодувати людей, а ми з вами навчаємося на уроках зі вчителями, виконуємо домашні завдання, готуємося до отримання табеля про перехід до наступного класу.

Дуже прошу вас усвідомити, що вчитися сумлінно — це наша задача, наша зброя, наш випечений хліб. Чим сумлінніше ми будемо працювати, тим більше користі ми принесемо нашій країні і сьогодні, і в майбутньому. Багато читайте (особливо розумних книжок)! Багато вивчайте напам’ять (це формує гарну мову, це розвиває пам‘ять). Багато допомагайте усім, хто знаходиться поруч із вами, чи потребує вашої допомоги. Вчіться мужності у маріупольців, у своїх близьких.


До зустрічі у травні-червні. Зустрічі, коли ми будемо пишатися один одним.

Дорогие ребята!
Мы все находимся в непривычной, сложной обстановке из-за войны: бомбят наш любимый Харьков, убивают мирных людей, в том числе и детей. На защиту Украины стали все люди: одни с оружием в руках, другие – спасают раненых, кто-то печет хлеб, чтобы накормить людей, а мы с вами учимся на уроках с учителями, выполняем домашние задания, готовимся к получению табеля о переходе в следующий класс.

Очень прошу вас осознать, что учиться старательно – это наша задача, наше оружие, наш выпеченный хлеб. Чем старательнее мы будем трудиться, тем больше пользы мы принесем нашей стране и сегодня, и в будущем. Много читайте (особенно умных книжек)! Много учите наизусть (это формирует красивую речь, это развивает память). Много помогайте всем, кто находится рядом с вами, или нуждается в вашей помощи. Учитесь мужеству у мариупольцев, у своих близких.


До встречи в мае-июне. Встречи, когда мы будем гордиться друг другом.